(044) 593-24-38

















Нацгвардія: у мирний час - міліціонери, у воєнний - бійці

28.03.2014

Хмельничани охоче вербуються до лав новоствореної Національної гвардії. Набір відбувається на службу за контрактом та в резерв у підрозділи структури. У Хмельницькому – це військова частина 3053, що по вулиці Будівельників, 25.
У мирний час Нацгвардія виконуватиме правоохоронні функції, у воєнний –завдання територіальної оборони та захищатиме кордони.

 

З усієї області.
У Хмельницькому охочих служити записують з усіх куточків області. Зокрема, є бажаючі зі Старокостянтинова, Кам’янця-Подільського, Славути. У національну гвардію можуть вступити не тільки військовослужбовці запасу, силовики, а й цивільні, які не проходили службу. З кожним проводять індивідуальну співбесіду.
- В день приймаю 40-50 дзвінків від добровольців з усіх районів, яким я персонально пояснюю два напрямки комплектування – резерв та контрактна служба, - каже заступник начальника штабу військової частини 3053 з комплектування проходження служби Тарас Бучко. – Чисельність нацгвардії повинна бути 60 тисяч осіб. У внутрішніх військах було лише 30 тисяч, тому зараз проводимо доукомплектування. У місті відбором, вивченням особистих даних займаюся я. Якщо людина не служила раніше, але хоче служити на контрактній основі – ми не відмовляємо. Але спочатку я уточнюю причину – чому він не служив в армії. Якщо це обставини, що пов’язані з народженням дітей та навчанням в університеті, то нема підстав для відмови. Якщо стан здоров’я – то це вже на розгляд медкомісії.
З тими, хто не має офіцерського звання, контракт заключається на три роки, з офіцерами – на п’ять. Це означає, що якщо поступає розпорядження про доукомплектування і людина числиться у резерві, то протягом цього часу її можуть викликати. А поки можна займатися своїми справами. Загальні навчальні збори для резервістів можуть проводитися на базі даної військової частини або в інших навчальних центрах Збройних сил України.
- Зараз приходять і старі, і молоді, можемо розглядати і жінок як кандидатур для резерву, але так як ми – правоохоронна структура, то бажаючих поки що немає, - каже заступник начальника штабу. – Так само у деяких пропадає бажання записуватися у Нацгвардію, коли я пояснюю людині умови і задачі служби. Але це робиться виключно для того, щоб охочі розуміли, що конкретно від них вимагають. Зараз проведена повна переатестація існуючого особового складу та поновлені їхні завдання.
Обіцяють навчити .
Кількість вакантних місць на контракт не розголошують, посилаючись на збереження таємниці штатної чисельності складу. Та кандидатів на військову службу менше, ніж у резерв. Є необхідність у кадрах, які вміють користуватися зброєю. На базі військової частини обіцяють навчити всіх.
 - Деякі люди звільняються за сімейними обставинами, йде заміщення строкової служби військовослужбовцями за контрактом, - каже Тарас Бучко. – Новачки зберуть усі необхідні документи, пройдуть медичну комісію, і тоді вже відправляється подання до Західного територіального командування, якому ми підпорядковуємося, для зарахування їх до списків частини. За ними закріплюється зброя, ця людина здає заліки, проходить на території частини всі навчання. Їх ми приведемо до присяги, якщо не служили раніше. За два тижні можуть пройти навчальний курс. Перед навчанням проводитимуться стрільби.
Усім новоспеченим контрактникам, які пройшли погодження, видадуть форму, взуття та офіційно працевлаштують з усіма соцвиплатами та відпустками. Контракт підписується на три роки.
- Військовослужбовець за контрактом зараз отримує близько двох тисяч гривень, - каже заступник начальника штабу. - Але зарплатня буде збільшуватися, бо той об’єм служби, який планується виконувати, не сумісний з тим грошовим забезпеченням, який є. Ще один мінус – в нас немає свого житлового фонду, гуртожитку. Тому перед тим як людина прийме остаточне рішення, я маю пояснити, що саме їй доведеться робити, який графік роботи. Ми також забезпечуємо патрулями Південно-Західний район міста.

http://vsim.ua




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010