(044) 593-24-38

















Страсті по-хмельницьки

26.03.2014

Нічому не вчить нас історія: ні ті трагічні події, які сталися у лютому, ні навіть те, що Україна на порозі війни з північним сусідом. Хочу поділитися своїми думками з приводу того, що діється на Майдані та на Раді Майдану (далі РМ) у Хмельницькому. Не буду називати ні партій, ні прізвищ – самі здогадуйтеся про що чи про кого йдеться.


Починаючи з перших днів роботи РМ (кін. грудня-поч. січня 2013-2014рр.), вона налічувала трохи більше десятка членів, які представляли ту чи іншу політичну партію чи громадську організацію. Обрано три співголови з парламентських на той час опозиційних партій  (інакше й бути не могло). Рада працювала у звичному режимі, хоч і «одобрямсу» по деяких питаннях не було, але ніхто з «активних членів» ВО «Майдан» та й із журналістів особливої уваги до її роботи не проявляв.
«Зацікавленість» проявилася тоді, коли на РМ почалися обговорюватися кандидатури на очільників області. Хочу наголосити, що РМ представляють розумні, ініціативні та цілком адекватні люди (від енергійної амбіційної молоді до мудрих і виважених старійшин). У ній (РМ) також широко представлені і соціальні сфери (лікарі, військові, підприємці, вчителі, журналісти, аграрники, ветерани, діти війни). Створено Антикорупційний комітет та Комісію з кадрових питань, відповідно й затверджено Положення про РМ та Положення про КзКП.
Але на сьогоднішній день більшість членів РМ стали заручниками ситуації, яка склалася на Хмельниччині між вже провладними партіями у боротьбі за місце під сонцем. Деякі з них вже отримали такі «місця» – хто прозоро (не враховуючи психологічний тиск «хлопчиками в масках»), хто кулуарно, чим викликали обурення в більшості РМ. Тому вже близько місяця певні політичні сили намагаються дестабілізувати роботу РМ (використовуючи при цьому частину громади, яка йде на це свідомо чи несвідомо – невідомо), дискредитувати її, оголосити недовіру як недієздатній і створити іншу РМ – підконтрольну.
Мені прикро, що так звана Самооборона самоусунулася від наведення порядку в РМ. Хоч зовсім недавно вона співпрацювала з РМ, і я з симпатією та повагою ставилася до одного з керівників відділу Самооборони як розумної, толерантної, виваженої в своїх словах людини і дуже розчарувалася, коли він на запитання співголови Ради «чи може Самооборона забезпечити порядок у роботі Ради?», різко відповів: «Потрібно працювати, то буде порядок». Пізніше я дізналася, що він вже також є частиною влади.

Хочу зауважити, що отримавши бажане, представники певних партій на РМ вже не ходять. На мою думку, йде така політична гра: двоє проти одного+неугодної частини РМ. Я не є прихильницею жодного з цих трьох гравців, але є ярим прихильником справедливості. Тому твердо переконана, що рушійним критерієм для політика має бути саме МОРАЛЬНИЙ аспект, а потім вже розум, активність і т. ін.
Пам’ятаю, що мене дуже вразило те, коли у 80-х роках минулого століття Рональд Рейган, ставши Президентом США, хотів свого друга дитинства Роберта Борка поставити суддею Верховного Суду Америки. Однак сенат не проголосував за його кандидатуру, через те, що, нібито, в молоді роки він зраджував своїй дружині. Тобто, якщо він нечесний щодо своєї сім’ї, то як можна йому довірити владу в державі?! Звичайно, вражає, наскільки там важливі моральні якості для державних мужів. А в нас: одні брешуть, інші дурять, а ще інші «кинули» на гроші своїх агітаторів під час виборчої кампанії. От на що має бути направлена енергія тієї громади, яка блокує роботу РМ.
На одному із недільних засідань РМ прийшло багато людей, які  себе пропонували у Раду на Віче. РМ не проголосувала за внесення змін у Положення, де йшлося про прийняття фізичних осіб до складу Ради, оскільки немає механізму входження і Рада не знає хто ці люди, кого вони представляють, перед ким несуть відповідальність і т. п. Я би пропонувала цим людям створити ініціативну групу Майдану, обрати голову і двох заступників і ввести до складу РМ, якщо вони не довіряють даній Раді (хоч підстав для недовіри вони не назвали, лише кричали і блокували трибуну), або створити свій народний контроль чи щось подібне. Хочеться сказати також цим людям, що крики «Ганьба» і «Геть», ніколи не додавали конструктиву і не найкраще, щоб наслідувати політиків. Ті молоді люди, які загинули, переконана, що йдучи на вірну смерть, не думали за посади, лише хотіли жити в іншій цивілізованій європейській державі.
Завжди молодь вважалася  рушійною силою суспільства. Але ці пріоритети не означають, що можна виходити за межі етики. Такий приклад, після смерті голови КУНу Слави Стецько, ставку у партії вирішили робити саме на молодь. Давши віжки управління в області молодим, один з них партію майже розвалив, інший – обікрав. Перший, який зрадив, зараз став успішним політиком, улюбленцем Майдану (хоч розум при ньому і все інше також, але моральний аспект відсутній), другий, що вкрав майно в офісі партії, наскільки мені відомо, в політиці не прижився. До чого це я? Просто чомусь оті «гарлапани» присутні на РМ, дуже вже нагадали мені про аморальних екс-партійців.
Тому, звертаюся до громади! Друзі, ви зараз, як ніколи, повинні бути відповідальними, керуватися не емоціями, а розумом. Цікавтеся інформацією, аналізуйте її та робіть висновки. І пам’ятайте, «не все те золото, що блищить» та «не завжди те якісне, що рекламується».

член Ради Майдану Ніна Бенюк

http://ngp-ua.info




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010