(044) 593-24-38

















МІЖ ТЕРНОПІЛЬЩИНОЮ І ХМЕЛЬНИЧЧИНОЮ З’ЯВИЛАСЯ СКУЛЬПТУРА, ЯКА СИМВОЛІЗУЄ ДОПОМОГУ ПІД ЧАС ГОЛОДОМОРУ

       Монумент  символізує надання галичанами допомоги братам-українцям з Наддніпрянщини під час Голодомору 1932-1933 років.

Вибір місце для встановлення пам’ятника пов'язаний з трагічними подіями 30-тих років минулого століття, коли жителі Галичини переправляли на плотах через Збруч, на радянський бік, продукти та збіжжя, для того щоб допомогти жителям Великої України, де в той час панував Голодомор.
Ініціатива спорудження пам'ятника виникла під час зустрічі керівництва Тернопільської та Хмельницької областей 24 листопада 2007 року. Пам’ятник виготовлено з бетону. Висота скульптурної композиції - 4,2 м.

Поділля.news




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010