(044) 593-24-38

















КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВІДСВЯТКУВАВ 90-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ

    22 жовтня  відбулися урочистості з нагоди 90-річчя Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Свою історію Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка веде від Кам'янець-Подільського українського університету фундатором та першим ректором якого був Іван Огієнко.

Історія Кам'янець-Подільського національного університету
Прабатьком сучасного Кам'янець-Подільського національного університету є Кам'янець-Подільський державний український університет, який діяв у 1918—1921 роках.
17 серпня 1918 року гетьман України Павло Скоропадський затвердив закон «Про заснування Кам'янець-Подільського державного українського університету», ухвалений Радою Міністрів .
Урочисте відкриття університету відбулося 22 жовтня 1918 року.
9 січня 1921 року науково-шкільна рада Кам'янець-Подільського університету, відповідно до розпорядження відділу вищих навчальних закладів Народного комісаріату освіти УСРР від 31 серпня 1920 року, реорганізувала заклад в Академію теоретичних знань.
2 лютого 1921 року академію реорганізовано в Інститут теоретичних наук у складі трьох автономних інститутів: фізико-математичних, гуманітарних і сільськогосподарських наук.
26 лютого 1921 року колегія Укрголовпрофосу України ухвалила реорганізувати Інститут теоретичних наук у два самостійні заклади — інститут народної освіти (ІНО, нині — Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка) та сільськогосподарський інститут (нині — Подільський державний аграрно-технічний університет).
1930 року ІНО перейменовано в інститут соціального виховання (ІСВ) з трирічним терміном навчання.
У 1933—1934 навчальному році ІСВ реорганізовано у педагогічний інститут з чотирирічним терміном навчання.
1935 р. на підставі розпорядження наркома освіти УРСР Кам'янець-Подільський інститут було ліквідовано. Студенти і матеріальна база розподілялися між Київським, Черкаським, Одеським, Ніжинським та Вінницьким педагогічними інститутами.
1939 року в Кам'янці-Подільському відкрито учительський інститут із дворічним терміном навчання у складі двох факультетів — історико-філологічного і мовно-літературного.
2 липня 1941 року інститут припинив існування у зв'язку з приближенням фронту.
   У травні 1944 року Кам'янець-Подільський обкомом партії та облвиконком оголосили про відновлення роботи Кам'янець-Подільського учительського інституту.
У 1948—1949 навчальному році за ухвалою Ради Міністрів СРСР Кам'янець-Подільський учительський інститут реорганізовано у педагогічний інститут із чотирирічним терміном навчання.
28 червня 1997 року за пропозицією Міністерства освіти України на базі педагогічного інституту створено Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет.
17 березня 2003 року Кабінет Міністрів України видав розпорядженя «Про утворення Кам'янець-Подільського державного університету».
22 січня 2008 року указом Президента України Кам'янець-Подільському державному університету надано статус національного.
20 серпня 2008 року розпорядженням Кабінету Міністрів України університету надано ім'я Івана Огієнка — одного з фундаторів і першого ректора навчального закладу.

   Зараз в Кам’янець-Подільському національному університеті функціонують 10 факультетів, які здійснюють підготовку бакалаврів, магістрів за 23 напрямками, інститут до університетської підготовки, навчально-консультаційний центр у м.Шепетівка, центр підвищення кваліфікації спеціалістів.
  Навчально-виховний процес у ВНЗ забезпечують 538 науково-педагогічних працівників, у т.ч. 50 докторів наук, професорів і 244 кандидати наук, доценти, які навчають близько 9 тисяч студентів. Серед них – олімпійська чемпіонка, більше десяти чемпіонів Європи та світу з різних видів спорту: І.Мерлені, З.Зозіров, І.Гешко, В.Довганюк, А.Матросова та інші; лауреати європейських та всеукраїнських мистецьких конкурсів.
  Університет має 11 навчально-лабораторних корпусів, свою поліграфічну базу, 46 комп’ютерних класів. Парк комп’ютерів нараховує понад 600 одиниць. Фонди університетської бібліотеки мають понад 900 примірників.
  Кам’янець-Подільський національний університет – вагомий науковий центр регіону. У 2002-2007 роках тут було проведено 143 наукових конференцій різних рівнів, захищено 10 докторських і 74 кандидатських дисертацій, опубліковано понад 10 тисяч праць.
Тут підготовлено понад 54 тисяч спеціалістів. Серед них – лауреати Державної премії у галузі науки і техніки, академіки, видатні письменники, доктори наук.




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010