(044) 593-24-38

















Щоб нічого не забути

Під час другої світової війни психологи радили американським льотчикам вголос промовляти свої дії. Вчені довели, що якщо виконувати всі дії “на повному автоматі”, великий ризик  щось пропустити. Тому, збираючись на роботу, коментуйте вголос все те, що ви повинні зробити: “Вимкнула праску, погасила світло”…

Це перший, науковий, спосіб нічого не забути допомагає забезпечити свій будинок від можливих нещасних випадків.

Спосіб другій, музичний.

Співайте! Це піднімає настрій, розвиває дихальну систему, покращує музичний слух. Мелодія і слова – будь-які, можна просто “ля-ля-ля”. гучність залежить від вашого бажання і ваших можливостей. Умова одна: у мелодію вплітайте час від часу речитатив про конкретні виконані дії. Аккустично це буде так: ля-ля-ля, вимкнула газ, ля-ля-ля, взяла пропуск. Психологи вважають, що такий спосіб активізує пам’ять.
 

Спосіб третій, сучасний.

Тайм-менеджмент або наука управління часом зараз дуже популярна. Візьміть собі за правило заздалегідь, ввечері, приготувати все, що потрібне для завтрашнього ранку. Одяг погладити, взуття почистити, носовичок замінити на свіжий. Якщо планується взяти іншу сумочку, переклади туди пропуск, гаманець, косметичку. Плюсів величезна кількість: ви нічого не забуваєте, більше спите, краще выглядете і перестаєте нервувати. Вранці вам залишається тільки обійти всі кімнати перед виходом з будинку. Про всяк випадок.

Спосіб четвертий, жартівливий.

…але в кожному жарті є доля правди. Цей спосіб для тих, що зовсім зневірилися. Якщо ви постійно забуваєте ключі від офісу або машини, спробуйте покласти їх у взуття. Вранці мимо них не пройти, одягнути все одно доведеться. Можна приклеїти до внутрішньої сторони вхідних дверей великий гачок яскравого кольору, куди повісити злощасні ключі. На двері холодильника прикріпити саморобний плакат з нагадуванням про потрібні дії.

Спосіб п’ятий, випереджаючий.

Постарайтеся забезпечити себе по максимому. Якщо ви боїтеся, що забудете вимкнути праску, гладьте все тільки звечора. Якщо є страх, що не вимкнете плиту, попросіть слюсаря приладнати таймер, який відключав би все через півгодини. Вийшовши з будинку – гляньте на щиток, якщо коліщатко крутиться активно, зайдіть в будинок і ще раз перевірте, чи виключили ви світло, оскільки ті електричні прилади, які ми не вимикаємо (як правило, це тільки холодильник), не дають такого активного викиду електроенергії.

Спосіб шостий, тренувальний.

Чудово діє на пам’ять. Коли ви вийшли з будинку, відразу починаєте згадувати ваші дії: чи все ви вимкнули і чи все взяли з собою. Якщо зосередитися, то це цілком реально.

Спосіб сьомий, найбільш дієвий.

Перед тим. як вийти з будинку, обійдіть всі кімнати на предмет пошуку власних недоліків: обов’язково перевірте всі побутові електричні прилади, плиту, чи виключили ви світло, взяли ключі. І лише після цього, закривайте двері, для впевненості посмикавши її пару разів. І спокійно ідіть на роботу: ви нічого не забули.

amnezia.info



Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010