(044) 593-24-38

















Вчимося економити свій час

Дуже багато людей нарікають на те, що двадцяти чотирьох годин у добі їм не вистачає на реалізацію всього задуманого. А може, проблема не в цьому, а в тому, що людина просто не вміє заощаджувати свій час? Так як же все-таки навчитися економити час?
 

Щоб нічого не забути

Під час другої світової війни психологи радили американським льотчикам вголос промовляти свої дії. Вчені довели, що якщо виконувати всі дії “на повному автоматі”, великий ризик  щось пропустити. Тому, збираючись на роботу, коментуйте вголос все те, що ви повинні зробити: “Вимкнула праску, погасила світло”…

Це перший, науковий, спосіб нічого не забути допомагає забезпечити свій будинок від можливих нещасних випадків.

Спосіб другій, музичний.

Співайте! Це піднімає настрій, розвиває дихальну систему, покращує музичний слух. Мелодія і слова – будь-які, можна просто “ля-ля-ля”. гучність залежить від вашого бажання і ваших можливостей. Умова одна: у мелодію вплітайте час від часу речитатив про конкретні виконані дії. Аккустично це буде так: ля-ля-ля, вимкнула газ, ля-ля-ля, взяла пропуск. Психологи вважають, що такий спосіб активізує пам’ять.
 

Кава

“Усе спалахує, думки тісняться, як батальйони великої армії на полі битви”, – так описував Бальзак свої враження від єдиного горнятка кави. А випивав він їх на день не менше двадцяти. За роки написання “Людської комедії” Оноре Де Бальзак випив не менш ніж 15 000 горняток, і до кінця життя скаржився на здоров’я, вважаючи, що всі недуги від цього напою.

Поганий настрій - це корисно!

У Вас поганий настрій? Не переживайте! Науковці твердять, що це корисно.

Австралійський експерт із психології професор Джо Форгас, який вивчає емоції, дійшов висновку, що роздратований, сердитий, поганий настрій змушує людину логічніше і чіткіше думати.
 

Європейські астрономи отримали фотографію планетарної туманності NGC 7293

За виразність журналісти назвали кольорове зображення цього космічного об’єкту “оком бога”. Власне фотографія в хорошій якості, а також інформація про туманність доступні в прес-релізі Європейської південної обсерваторії.

Релігійність - природжена властивість людини

Це  один із шляхів розв’язання власних бід, cтверджує журнал The New Scientist, посилаючись на новітні дослідження.
"Наш мозок легко творить цілий світ уявних істот - духів, богів і чудовиськ, і чим невпевненіше ми себе почуваємо, тим важче чинити супротив цій спокусі", - пише автор статті Майкл Брукс.
Згідно із однією широко поширеною гіпотезою, релігія з'явилася в результаті природного відбору: віруючі краще пристосовані до життя і, відповідно, частіше передають свої гени нащадкам. Загальні вірування допомагали нашим предкам жити згуртованими групами, разом полювати, збирати плоди і дбати про дітей і тим підвищували їх конкурентоспроможність, пояснює видання.
Однак, заперечують деякі вчені, віра у загробне життя та інші безпідставні переконання навряд чи допомагають вижити і продовжити свій рід у суворій реальності. Антрополог Скотт Етрен із Мічиганського університету і його однодумці висувають альтернативну версію: релігія - органічний побічний ефект людського мислення.


IQ можна підвищити!

Дослідження швейцарських вчених свідчать про те, що свій інтелект можна розвивати, причому удосконалювати можна навіть IQ, що раніше вважався константою, залежною тільки від генів. Дослідження проводилися двома фахівцями: Сюзан Джеггі (Susanne Jaeggi) і Мартін Бушкюль (Martin Buschkuehl).




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010