(044) 593-24-38

















На Хмельниччині хочуть приватизувати приміщення лікарні

01.11.2018

У Кам’янці-Подільському вже не один рік триває процес «оптимізації» медичної галузі, який супроводжується скандальними рішеннями міської влади. Заснована ще в ХІХ ст. Кам’янець-Подільська міська лікарня розташована в старовинних приміщеннях, частина з яких має статус пам’яток архітектури. Інша – мала б отримати цей статус за умов дбайливості посадовців

Однак останні проводять політику розосередження медичних установ по різних точках міста. Сама ж територія та приміщення лікарні поступово приватизується. Нові господарі зводять там житлові будинки.

На чергову сесію Кам’янець-Подільської міськради, яка відбудеться 6 листопада, виноситься рішення про приватизацію приміщення колишнього хірургічного корпусу центральної міської лікарні, площею 2050 квадратних метрів на вулиці Пушкінській, 31. Збудована у 50-х роках минулого століття триповерхова будівля, на думку фахівців, може претендувати на статус пам’ятки архітектури місцевого значення.

 

Члени Кам’янець-Подільської громадської організації «Охорона пам’яток історії, культури, архітектури» (ГО ОПІКА) обурені цинічним дерибаном владою будівель міської лікарні. Паралельно зі знищенням системи охорони здоров’я у місті відбувається так звана «приватизація» колишніх корпусів закладу. За нашими відомостями, планується знищити споруду міськводолікарні по вул. Героїв Небесної Сотні. На її місці має вирости чергова багатоповерхівка. Колишній хірургічний корпус по вул. Пушкінській, 31 віддадуть у приватну власність. Вважаємо таку ситуацію неприпустимою, і такою, що шкодить громаді нашого міста, - зазначив голова організації, доктор історичних наук Анатолій Скрипник.

Громада міста очікує результатів анонсованої сесії міської ради. На ній депутатський корпус визначить подальшу долю споруди.

press-centr.com




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010