(044) 593-24-38

















Коли перестане затоплювати Зарічанську і Шевченка? Відповідь міської влади

20.07.2018

Тільки сильніший дощ - Хмельницький “пливе”.
Найбільш проблемні ділянки на Зарічанській і Шевченка.
Коли вирішиться проблема, ми запитали у профільного заступника міського голови з питань ЖКГ Анатолія Нестерука.

Останній місяць Хмельницький час від часу накривають дощі. На багатьох вулицях міста ливневі системи не справляються із великою кількістю опадів. Як наслідок, чимало ділянок міста “плавають”.
Найбільш проблемними ділянка вважаються вулиця Зарічанська в районі перехрестя із Свободи. Також добряче затоплює вулицю Шевченка від залізничного вокзалу до автостанції №2. Коли там рівень води підвищується, тролейбуси зупиняються. Проблемно проїхати чи пройти іншим учасникам дорожнього руху.

Серед хмельничан навіть став популярним жарт: “Ви сьогодні плавали на Зарічанській? - “Ні, ми сьогодні гребли не Шевченка”. Коли ж вирішать проблему із затопленням і такий гумор буде вже неактуальним?
Ми багато чого маємо робити. По Трудовій обвалився колектор. Його треба ставати і робити. Це колосальні гроші, - каже профільний заступник міського голови Хмельницького з питань ЖКГ Анатолій Нестерук. - По Зарічанській зараз закінчуємо проект. там буде побудовано три лівнеприйомника і питання зніметься назавжди. А те, де Шевченка, нас не топило чотири роки взагалі. На трудовій обвалився колектор глибиною 7 метрів. Дуже небезпечний об’єкт. Ніхто не має відповідного приладдя в Хмельницькому. Ми зараз шукаємо шпунти. Коли ми їх купимо, “Будальянс” ліквідує все. За серпень місяць маємо зробити. По Зарічанській дають проект і десь до 15 серпня ми його зробимо.
То ж, за словами чиновника, до початку осені проблеми із затопленням ділянок на Зарічанській і Шевченка мають зникнути. Слідкуйте за життям міста разом із vsim.ua.


vsim.ua






Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010