(044) 593-24-38

















Чиновники Хмельниччини визнають, що жителі області знаходяться на межі бідності

16.07.2018

Більшість жителів області рахують, що їм не достатньо коштів для прожиття. Така інформаця оприлюднена на сайті Хмельницької ОДА за доповіддю Управління статистики.

У січні 2018 року органами державної статистики було проведено опитування членів домогосподарств, які беруть участь у вибірковому обстеженні умов життя, щодо якості добробуту та рівня достатності їх доходів. Крім того, було запропоновано визначитися щодо очікувань змін свого матеріального стану протягом наступного року та прогнозу розвитку країни на майбутнє.

Оцінюючи рівень своїх доходів, більшість домогосподарств області (три з п’яти) повідомили, що протягом останнього року коштів їм було достатньо, але робити заощадження не вдавалося. Майже в кожному третьому домогосподарстві постійно відмовляли собі в найнеобхіднішому, крім харчування, а двом родинам із ста взагалі не вдавалося забезпечити навіть достатнє харчування. Відкладати кошти могли дозволити собі лише сім  родин із ста.

Неспроможність переважної більшості наших краян робити заощадження свідчить про їх малозабезпеченість. Підтвердженням цього є відповіді респондентів на питання щодо визначення їх соціально-економічного статусу в суспільстві. Так, майже половина домогосподарств Хмельниччини вважали себе бідними, кожна друга родина хоча бідною себе не вважала, але до середнього класу віднести себе ще не могла. Кожен сотий із опитаних назвав себе представником середнього класу, заможним ніхто себе не вважав.

Більше половини домогосподарств Хмельниччини не відчули будь-яких змін свого матеріального стану протягом 2017 року. В кожному четвертому – добробут погіршився, в кожному п’ятому відмітили деяке покращення рівня свого життя.

Аналіз відповідей щодо напрямку змін добробуту населення в наступному році показав, що більшість наших краян налаштовані скоріше песимістично. Більше половини з них в недалекому майбутньому взагалі не сподіваються на будь-які зміни, майже чверть – очікують на подальше погіршення. Водночас в кожному шостому домогосподарстві області сподіваються на покращення свого матеріального стану.

Очікування стосовно перспектив розвитку економіки України в 2018 році також були не дуже оптимістичними. Лише в кожній четвертій родині Хмельниччини сподівалися на певне покращення. Третина родин вважали, що  рік буде несприятливим, в двох домогосподарствах з п’яти не очікували ніяких змін.

Оцінюючи життєві пріоритети переважна більшість респондентів повідомили, що найбільшою цінністю в житті вони вважають здоров’я. На друге місце поставили сім’ю та дітей, на третє – матеріальний добробут, на четверте – впевненість у завтрішньому дні. Робота, кар’єра, освіта, друзі, спілкування щодалі набувають все меншу значимість.


Матеріал створено за інформацією Хмельницької ОДА.





Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010