(044) 593-24-38

















Надія для Європи: Хмельницький – одне з небагатьох українських міст, де народжується більше людей, ніж вмирає

13.07.2018

Позитивною демографією сьогодні можна подивувати будь-якого європейця
Тим часом, як Європа стрімко старішає та вимирає, Хмельницький демонструє позитивну демографію. В місті зростає чисельність населення. Причому, не стільки за рахунок міграційних процесів (бо скільки на периферії тих мігрантів), як за рахунок перевищення народжуваності над смертністю.

Такі відрадні цифри опублікувала на своєму сайті Хмельницька міська рада. Так, за перше півріччя цього року в нашому обласному центрі народилось 1707 немовлят, в той час як померло 1349 містян. Це – також велика цифра, однак, усе-таки народжуваність здобула перемогу над смертністю вагою у 358 людських душ.

Подібна тенденція, кажуть знавці місцевої статистики, зберігається у Хмельницькому вже кілька років поспіль.


hm.oblast.online




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010