(044) 593-24-38

















Погодні аномалії: на Хмельниччині літо настало раніше на… півтора місяця

05.05.2018

За словами місцевих гідрометеорологів цьогорічний квітень був найтепліший за весь період спостережень, починаючи з 1945 року.

30-градусна спека – нетипова погода для початку травня. Однак і таке, виявляється, можливо. В цьому хмельничани переконалися цього річ. Втім, така висока температура не перестає дивувати не лише пересічних громадян, а й синоптиків.

«Уже навіть квітень, в більшості днів нагадував справжнісіньке літо, - погоджується завідувач сектору Хмельницького обласного центру з гідрометеорології Вероніка Апполонова. – Середньодобові температури повітря були переважно вищими за норму на 6-10 градусів, денні нерідко підвищувались до 25 градусів інколи і вище. І вже 9-10 квітня в південних районах області, а на решті території 29 квітня, за температурними показниками настало літо, тобто здійснився перехід середньодобової температури повітря через +15 градусів, що на місяць-півтора раніше звичайного».

За словами гідрометеоролога, раннє літо у квітні на Хмельниччині наставало кілька разів: у 2013 році це було 24 квітня, у 2012 р – 27-го та у 1996, 2003 та 2010 роках - 30 квітня.

«В цілому середня температура повітря цьогорічного квітня виявилась на 6 градусів вищою за норму, - каже Вероніка Апполонова. - Це був найтепліший місяць за весь період спостережень, починаючи з 1945 року. До спекотної погоди в квітні додався ще й значний дефіцит опадів. Протягом місяця лише 1 квітня пройшли помірні, місцями сильні дощі. Пізніше невеликі опади були лише протягом 3-6 днів. В цілому їхня кількість за місяць склала 12-20 мм, що становить в середньому 30 відсотків від норми. Протягом перших травневих днів спека лише посилилась. Вдень стовпчик термометра сягли відмітки 28-30 градусів тепла. Такі температури повітря скоріше нагадують липневі. До того ж опадів ми так і не дочекались».

До літньої погоди навесні важко звикнути не лише людям: такі умови ускладнюють ріст та розвиток сільськогосподарських культур та несприятливі для запилення плодових дерев. Тож чи будемо з урожаєм цього річ - доводиться лише гадати.

Тим часом, за даними хмельницьких синоптиків, 5 травня ще збережеться суха та спекотна погода, а починаючи з 6-го температура повітря поступово знизиться на 4-6 градусів, і є ймовірність короткочасних грозових дощів.

А надалі, за словами Вероніки Апполонової, Український гідрометеорологічний центр прогнозує протягом всіх літніх місяців середньомісячну температуру повітря на 2-3 градуси вищу за середні багаторічні показники. Щодо опадів, то їх кількість влітку передбачається в межах норми.


ye.ua




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010