(044) 593-24-38

















Невідомі колектори тероризують дітей і батьків у хмельницькій школі №25

02.02.2018

Хмельницькі поліцейські сьогодні зустрілися з батьками учнів школи №25. Тиждень тому невідомі почали телефонувати їхнім дітям із погрозами та вимогами повернути борг однієї з працівниць школи. Начальник Хмельницького відділу поліції Валерій Онісьєв запевняє: колекторів розшукують. За його словами, дітям нічого не загрожує.

 Бабуся старшокласника Наталя Кушлак  каже: їй прийшла СМС-ка.

Наталя КУШЛАК

Невже якби існувала реальна загроза, чи відправляла би я свого онука в школу і сама ходила до школи? Не панікуйте.

Телефонні дзвінки та СМС-ки дітям почали надходити тиждень тому, розповідає начальник хмельницького відділу поліції Валерій Онісьєв. Нині правоохоронці встановлюють, звідки.

Валерій ОНІСЬЄВ, начальник хмельницького відділу поліції

До Зарічанського відділення поліції звернулися батьки, звернулися працівники педколективу, що на їхні телефони особисті мобільні зі свого роду погрозами щодо повернення грошей одного з працівників навчального закладу. Було встановлено, що вона отримала кредит в одній з кредитних установ, з певних обставин не змогла його повернути, і ті продали кредит колекторам

Директор закладу Іван Душкевич розповідає: телефонували і йому. Працівниця закладу, у якої колектори вимагають повернення боргу, у стресовому стані.

Іван ДУШКЕВИЧ, директор ЗОШ № 25 імені Івана Огієнка, м.Хмельницький

Працівник в шоковому стані, починали з погроз їй особисто, її родині, на жаль, вони володіють потужною базою даних. Жодні чутки, які розповсюджуються соціальними мережами, що хтось приїжджав, хтось когось вкрав, абсолютна брехня.

Очільник поліції міста впевнений: від погроз до дій колектори не перейдуть:

Валерій ОНІСЬЄВ, начальник Хмельницького відділу поліції

Окрім слів і погроз, колектори до жодних конкретних дій не вдаються. Тому що вони розуміють межу чітку, де є законом заборонено, де є кримінальна відповідальність, а де є просто психологічний вплив з метою вплинути на боржника повернути кошти

Ми спробували зв’язатися за одним із номерів, з яких  надходять погрози.

Телефонна розмова: 29 - журналіст: я не розчула, хто це. - Швидка готівочка. Що буде, якщо я не оплачу борг? - Передамо колекторам. А хто колектори? - Чеченська колекторська компанія. Чеченці. Ми за їхні дії відповідальності не несемо, якщо з вами щось станеться, морально чи фізично, ми також за це відповідальності нести не можемо.

Нині, за словами директора школи, поліцейські проводять біля закладу додаткові патрулювання.


odtrk.km.ua




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010