(044) 593-24-38

















«Аеропорт-Хмельницький» вперше за шість років прийняв гелікоптер

01.02.2018

На хмельницькому летовищі вперше за 6 років приземлилися два гелікоптера. Про відновлення ж повноцінної роботи аеропорту цього року, за словами директора підприємства, не йдеться. Наразі там намагаються відновити електропостачання. Досі не визначені і джерела фінансування об’єкту. 
 Уперше за 10 років комунальне підприємство «Аеропорт-Хмельницький» за рахунок обласного бюджету розрахувалося з боргами. Це більше 6 мільйонів гривень - фіскальникам, комунальникам, пенсійникам та власним працівникам. А  26 січня хмельницьке летовище вперше від 2012 року прийняло два повітряних судна з Києва.

Валерій СОРОКА - директор КП «Аеропорт-Хмельницький»

Ми приймали два гелікоптери. Приємно, що вони робили посадку саме в Хмельницькому, не підбиралися інші майданчики.

Про повноцінну ж роботу хмельницького аеропорту говорити зарано - констатує директор комунального підприємства Валерій Сорока. За його словами, насамперед летовище потребує відновлення електропостачання та функціонування пожежної служби. А згодом, за словами директора, варто займатися пошуком джерел фінансування для реконструкції. Це може бути державне партнерство, концесія, кредитні кошти та спільні гроші тергромад, які за статутом підприємства, мають долучатися до фінансування об’єкту.

Валерій СОРОКА - директор КП «Аеропорт-Хмельницький»

КП «Аеропорт-Хмельницький» є не лише власністю Хмельницької обласної ради, а й власністю сіл, селищ і територіальних громад. Тому ми будемо шукати механізми співпраці. І ми закликаємо не лише бюджетні установи до спільної співпраці.

Про готовність забрати аеропорт з обласної комунальної власності у комунальну власність міста Хмельницького посадовці міськради заявили у травні 2017-го року. При цьому воліли чітко визначити, хто саме розпоряджатиметься цілісним майновим комплексом - каже заступник Хмельницького міського голови Володимир Гончарук.

Володимир ГОНЧАРУК - заступник Хмельницького міського голови

Ми будемо займатися ним і входити фінансово у випадку, якщо будемо знати, що цей аеропорт є міською комунальною власністю. В іншому випадку ми не розуміємо цих спільних власностей, коли управляє обласна рада, а фінансує міська.

Наразі  ж територія аеропорту поділена між чотирма компаніями. Хто саме може стати інвестором - мають визначити депутати обласної ради. А от коли це відбудеться - Валерій Сорока визначити не береться. Каже: у березні почнуть розчищати летовище від чагарників. Хмельницькому аеропорту більше тридцяти років. У 90-тих він виконував функцію міжнародного. Від 2008 року на летовищі регулярні рейси не здійснюються.


odtrk.km.ua




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010