(044) 593-24-38

















Хмельницький оголосив війну вивіскам: все буде українською з дотриманням естетичності

26.01.2018

Сьогодні таке рішення було одностайно підтримано.

У документі зазначено, що розміщення вивісок повинно здійснюватися з врахуванням архітектурного вирішення, стилістичних особливостей, декоративних елементів та колористики фасаду. У центральній частині Хмельницького заохочується виконання вивісок з природних матеріалів (метал, кераміка, камінь, скло), а також використання технік на кшталт ковальства, вітражу, гутного скла, емалі, розпису, мозаїки.

“Показуємо, як можна покращити ситуацію на прикладі магазину prostor, який знаходиться на центральній вулиці Проскурівська. Сьогодні він має яскраву червону вивіску на фасаді. Як альтернатива, потрібно залишити тільки логотип, однак тоді слід відновити фасад і прибрати кольори та зайву рекламу. До речі, подібний вигляд має цей магазин у Харкові”, – пояснив директор департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Олександр Чорнієвич.
У нових правилах забороняється встановлення вивісок із закриттям огорож балконів, архітектурного та скульптурного декору фасаді; із закриттям вікна, вітрини чи прозорої частини вхідних дверей площинами вивісок понад 30%; із закриттям табличок з назвами вулиць, номерами будинків, охоронних знаків будівель-пам’яток архітектури, табличок з позначенням місця знаходження елементів мереж інженерних комунікацій (пожежних гідрантів тощо), інших табличок з соціально-необхідною інформацією; на будинках або спорудах – об’єктах незавершеного будівництва чи не введених в експлуатацію.

Вся інформація на вивісці здійснюється українською мовою. Знаки для товарів та послуг наводяться у вивісках у тому вигляді, в якому їм надана правова охорона в Україні, відповідно до законодавства. З цього приводу заступниця міського голови з гуманітарних питань Галина Мельник висловила обурення тим, що центр Хмельницького “засмічений” вивісками, на яких україномовні слова написані англійськими літерами.

“Якщо проїхатися містом, то можна нарахувати кілька вивісок українською мовою, до прикладу, “Магніт” і “Золота підкова”. Все решта – жах! Водночас загальноприйнята практика – державною мовою (напис вивіски – НГП) пишеться великими літерами, іноземною – утричі менше”, – сказала вона.
Також пані Мельник негативно висловивлася у бік президента, сказавши, що той “приліпив слова англійською мовою (Roshen – НГП) і висить собі”.

Крім цього, кожна вивіска у Хмельницькому повинна мати паспорт. Для його погодження управлінням архітектури та містобудування юридична або фізична особа-підприємець подає письмову заяву встановленої форми до управління адміністративних послуг.

“До 1 липня цього року буде проводитися роз’яснювальна робота. Насамперед це стосуватиметься центральної частини обласного центру, далі підемо у кожен мікрорайон. Після цього з управлінням екології та контролю за благоустроєм починаємо штрафувати (власників вивісок – НГП), наголошуючи на тому, що розміщення вивісок без паспортів у Хмельницькому заборонено”, – сказав Чорнієвич.

Ці Правила є обов’язковими до виконання всіма підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та відомчої належності, а також фізичними особами-підприємцями, що встановлюють вивіски у Хмельницькому. Дія Правил розміщення вивісок не стосується зовнішньої реклами у місті.


ngp-ua.info




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010