(044) 593-24-38

















Найбільше хворих на кір у Полонському районі

24.01.2018

По області 9 випадків захворювання на кір підтверджено лабораторно.

За три тижні січня на Хмельниччині зареєстровано 23 випадки захворювання на кір. Серед хворих 14 дорослих і 9 дітей. Як повідомила лікар-епідеміолог лабораторного центру МОЗ у Хмельницькій області Лариса Калінер, в регіоні 18 осіб госпіталізували.

«Серед госпіталізованих є семеро дітей. Загалом із 23 випадків поки підтверджено лаболаторно тільки 9. Решту досліджують. На першому тижні січня було зареєстровано двоє хворих на кір, на другому – четверо, а на третьому – 17»,- розповідає Лариса Абівна.

Найбільше випадків кору зареєстровано у Полонському районі – 11, у Деражнянському– 3, Кам'янець-Подільському – 4, Хмельницькому – 2, по одному в Славутському, Ізяславському та Білогірському районах.


ye.ua





Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010