(044) 593-24-38

















Регуляторна діяльність держави та інвестиції у видобування, хто зайвий?

04.01.2018

Падіння інвестицій в Україну протягом останніх років досягло небезпечних масштабів. Без них економіку чекають подальша рецесія і технологічний занепад. Ми і далі будемо «пасти задніх» в інвестиційному світі, допоки «бюрократичні лещата» регуляторних органів продовжуватимуть «віджим» ледве дихаючих підприємств малого та середнього бізнесу.
Війна із зовнішнім агресором не дає права державі втілювати в життя жорсткі правила війни виживання для бізнесу, коли підприємці та товариства покинуті напризволяще та змушені проводити свою власну війну, війну в суді щодо захисту своїх прав, війну проти корупційних схем в країні – ось, яка «війна» лякає інвесторів. Рейдерство, недобросовісна конкуренція, незахищеність бізнесу – це  звичні явища які щодня лунають з кожного засобу масової інформації, інвестори не мають впевненості, що завтра до них ніхто не прийде в масках, і не забере їхній бізнес. 

Держава на даний час не те що створила сприятливий інвестиційний клімат та кредитний процес для залучення міжнародних корпорацій в розвиток видобувної промисловості України, а навпаки активно знищує невеликі інвестиційні проекти резидентів країни в тому числі через центральний орган  виконавчої влади - Державну службу геології та надр України (Держгеонадра), в сфері видобування непопулярних корисних копалин, таких як торф, глина, пісок тощо. Переважна більшість таких підприємств знаходиться в депресивних регіонах країни, містах та селищах  віддалених від обласних центрів де кризові явища з кожним днем накопичуються…
Одним із прикладів такої боротьби, є товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт – Кривин», яке починаючи з 2007 року на протязі 5 років інвестувало значні кошти та проводило роботи в підготовці пакету документів на отримання спеціального дозволу користування надрами з метою видобування піску,  замовляло геологічні експертизи та висновки спеціалістів, закуповувало спеціалізовану техніку та устаткування. Тісно взаємодіяло з органами місцевого самоврядування, отримуючи згоду Славутської районної ради згідно рішення в 2008 року та Старокривинської сільської ради Славутського району рішення в 2009 року про надання дозволу на отримання спеціального дозволу на видобування піску.
В результаті в 2013 товариство отримало від Державної служби геології та надр України спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування піску загальною площею  19.6 га., на родовищі на території Старокривинської сільської ради, Славутського району Хмельницької області строком на 13 років.
Після отримання дозволу на користування надрами у ТОВ «Моноліт – Кривин» виникло право отримати в оренду земельну ділянку, на якій знаходиться родовище, але як виявилось згодом Славутська районна державна адміністрація в 2012 році приймає ряд розпоряджень про розпаювання цієї землі у власність громадян.
Таким чином, товариство одразу зіткнулося із перешкодою в землекористуванні, оскільки видаючи дозвіл на видобуток піску Державна служба геології та надр України навіть не з´ясувала в якому статусі знаходиться земля під родовищем, а сам дозвіл не передбачає юридичних гарантій отримання землі в користування.
Разом із тим в 2017 році Державна служба геології та надр України знаючи про кризову ситуацією товариства із землекористуванням приймає наказ про зупинення дії дозволу та звертається до адміністративного суду із позовною заявою про анулювання дозволу на користування надрами   з абстрактних підстав порушення законодавства в сфері надрокористування, а саме недопущення до надуманої перевірки та ненадання документів які не можуть бути надані без права користування землею. На даний час справа розглядається в Хмельницькому окружному адміністративному суді, рішення по справі не прийняте.
Через фінансову кризу ТОВ «Моноліт – Кривин» переживає нелегкі часи, фактична діяльність товариства призупинена на час пошуку та залучення інвестицій в діяльність підприємства щодо придбання чи взяття в оренду  земельних ділянок у їх власників.  За умови позитивного  вирішення земельного питання, товариство готове спрямовувати свою потужність на розвиток видобування піску в регіоні, що в подальшому позитивно позначиться на економічному показнику громади, оскільки виникнуть нові робочі місця, що призведе до сплати податків та рентних платежів як до державного так і  місцевого бюджетів.
В той же час Держгеонадра продовжує «косити» український малий та середній бізнес видобувної промисловості. В останні роки в самій Держслужбі геології та надр України, окрім імені керівника, на жаль, фактично нічого не змінилося. На черговому засіданні  Кабінету міністрів України від 06.09.2017 Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман гостро розкритикував роботу Держгеонадр через стримання надання спецдозволів на видобуток газу компаніям, а також заявив, що компанія Держгеонадра повинна бути ефективною. "Я вважаю, що система Держгеонадр є абсолютно непрозорою і її треба змінювати. ", - зазначив Гройсман.
Підсумовуючи, необхідно акцентувати увагу, незважаючи на те, що з моменту гучних заяв вищих посадових осіб держави  минуло більше  трьох  місяців, Держслужба геології та надр України продовжує проводити свою «чистку» за принципом - «Do, ut des»: «Я даю щоб ти давав».
Ось і виходить, що перепони для інвестицій навіть для резидента країни існують як на місцевому так і загальнодержавному рівні. Історія ТОВ «Моноліт – Кривин» у вказаній статті слугує лише прикладом та елементом «розрізу» інвестиційного клімату в Україні. Товариство, як і будь-який інший суб’єкт господарювання в Україні, наодинці, без будь-якої підтримки та захисту від держави та органів місцевого самоврядування веде власну війну із корумпованими земельними схемами та дозвільними документами, продовжує боротись в судових інстанціях за витрачені роками  власні інвестиції  в надії вибороти гарантоване  державою право на  процвітання.



В’ячеслав Соломенко




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010