(044) 593-24-38

















Прилеглі території Дністра хочуть затопити, – «Вижити в Україні»

18.12.2017

Сорок кілометрів по течії Дністра, «Укргідроенерго» збирається затопити прилеглу територію для роботи ГЕС. Ймовірно, місцевим мешканцям примусово доведеться переселятися.

Про це йдеться в екологічному проекті «Вижити в Україні» (щосуботи о 15:10 на телеканалі ZIK) з ведучою спортсменкою Яною Клочковою.

Скоріш за все, на землі, де зараз випасають худобу та вирощують овочі, утвориться водосховище. Стосується такий прогноз села Синьків, що на Тернопільщині, де є найбільший тепличний комплекс у Західній Україні.

«Ситуація щодо ГЕС виносилася на обговорення громади села. Ми дійшли до того, що існує екологічна небезпека, бо рівень води у Дністрі зменшився, а русло змінило течію. Тому будувати станцію просто недоцільно», – каже сільський голова Ганна Підгірна.

Проте в «Укргідроенерго» так не вважають. Там лише одним реченням згадали про те, що людей із затоплених територій під час будівництва ГЕС відселятимуть. Та скількох, куди і за чиї кошти – в документі не йдеться. Активіст, який не перший рік вивчає  доцільність спорудження ГЕС, розповідає:

«У цьому дикому проекті прописано, що у Тернопільській області відселенню підлягає тисячу людей», – коментує громадський активіст Олександр Філь.

Наче сіру масу, не запитуючи згоди – ось так збираються виселяти людей, каже Олександр Степаненко, який добре пам’ятає совкову політику.

«Автори ідеї сказали, що відселять людей і все компенсують. Але даруйте, вже минули ті часи, коли українців проти їхньої волі виселяли з домівок!», – гнівається голова громадської організації «Зелений світ» Олександр Степаненко.

Команда « Вижити в Україні» відправилась у Івано-Франківську область. Саме там поблизу села Смерклів планують  побудувати одну із шести ГЕС. Місцева мешканка панні Ганна розповідає: цього року їй виповнилось 80 років, а у разі затоплення буде нікуди піти.

«Ніхто з тутешніх не хоче сусідства з ГЕС і переселень. Мене з моєї хати хіба ногами вперед винесуть! Вона хоч і глиняна, але моя. Маю свій куток і нікуди йти не збираюся. Забаганки влади – це геть несправедливо!», – коментує мешканка села Смерклів пані Ганна.

Люди та експерти не вірять обіцянкам, що будівництво каскадів з шести ГЕСів принесе чималий розквіт прилеглим територіям біля Дністра. Вони обурені такою ідеєю, адже ризикують втратити все, над чим  працювало не одне покоління.

«Нам розповідали, що будівництво ГЕС віщує небувалий розквіт інфраструктури, нові робочі місця, рівні дороги, новенькі дитячі садочки. Та все це виявилося маячнею. Людей відселили, обіцяли дати по тридцять соток землі – отримали вдвічі менше. А нову працю отримало лише вісімдесят людей і то на посадах прибиральників станції», – розповідає мер міста Заліщиків Алла Квач.

Екологи додають: у всьому світі зараз відмовляються від будівництва гідроелектростанцій. Однак тільки в нашій країні їх з року в рік стає дедалі більше. Тому, очевидно, кардинальних змін в енергетичному питанні Україні доведеться ще дуже довго чекати. 

zik.ua




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010