(044) 593-24-38

















Історична знахідка: під час ремонту Старокостянтинівсього мосту «розкопали» бруківку ХХ століття

Поки одні тиснуться у заторах, інші знаходять справжню історичну спадщину. Із Старокостянтинівського мосту зняли перший шар асфальту і наштовхнулися на бруківку ХХ століття. Загалом, на вулицях Хмельницького старих доріг не збереглося, їх можна побачити хіба що під час отаких ремонтних робіт.

Магістральною дорогою Старокостянтинівське шосе було ще віддавна. Шлях через річку слугував транспортним сполученням із іншими містами, ним возили буряк на цукровий завод та здійснювали інші торгівельні операції. Є припущення, що саме по ньому йшли євреї у листопаді-грудні 42-го. Саме на той час припали масові розстріли і за свідченнями очевидців, виводили їх з центру у напрямку сучасного Дендропарку. Проте, чи по цій самій знайденій бруківці – питання.

Більшість хмельничан переконані – у нас немає як такої історії. Проте, ця знахідка ще раз доводить – ми просто не навчилися її берегти. Адже, зазвичай, збудувати нове та сучасне –  і зручніше, і дешевше. А нагадати містянам про бруківку колись хотіли в музеї історії міста, проте ідея лягла у далеку шухляду.


33tv.com.ua




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010