(044) 593-24-38

















Свідки у справі про розстріл Майдану біля Хмельницького УСБУ кажуть, що їм погрожували, – розслідування

10.08.2017

Після відкриття кримінального провадження у зв’язку із вбивствами двох мітингувальників біля управління СБУ у Хмельницькій області в 2014-му році, щонайменше двоє свідків отримували погрози. Люди вважають, що вони надходили від працівників самої СБУ.

Про це йдеться в розслідуванні журналістів телеканалу ZIK «Хмельницький Майдан: Розслідування, яке згоріло».

Один зі свідків, Віктор Данилевський, який, зокрема, під час пікету вів переговори у приміщенні управління, розповідає, що отримав 17 анонімних повідомлень із погрозами.В повідомленнях, за його словами, невідомі писали: «Все, прощайся зі своїм життям, і можеш так само попрощатися зі своїми рідними. В тебе є дочка, син і дружина»

Свідок зазначив, що йому писали на мобільний телефон з Інтернету.

Ще один свідок, на якого чинили тиск, попросив журналістів про анонімність – для безпеки рідних. Ця особа повідомила:

«Мені погрожували після свідчень. Дзвонили з прихованих номерів. Здогадувались навіть про прізвище дитини, у мене різні прізвища з дитиною. «Менше говори і все», – приблизно так натякнули».
Зазначимо також, що в ході розслідування журналісти з’ясували, що з території управління зник журнал видачі зброї. У ньому було задокументовано, кому і яку зброю видавали. Свідчення працівників СБУ щодо його зникнення не збігаються. З документів, які потрапили до журналістів, стало відомо, що колишній перший заступник начальника управління СБУ у Хмельницькій області Олег Саліхов стверджував, що журнал знищила пожежа. У той же час інший працівник управління заявив, що доказ знищили працівники СБУ.

Крім того, зник носій, який містив відео з камер спостереження – жорсткий диск комп’ютера. За цими відео можна було визначити, хто стріляв в людей. Колишні працівники управління також стверджують, що носій згорів.

Нагадаємо, 19 лютого 2014 року біля Управління Служби безпеки у Хмельницькій області під час пікету застрелили двох людей – 71-річну Людмилу Шеремет і 21-річного Дмитра Пагора. Ще четверо мітингарів отримали вогнепальні поранення.

Провину за скоєне тоді публічно взяв на себе голова управління Віктор Крайтор. Йому загрожувало до 10-ти років ув’язнення. Але нині у цій справі він проходить як свідок. Військова прокуратура Західного регіону зняла Крайтора усі обвинувачення.

Зараз справу передали управлінню спецрозслідувань Генеральної прокуратури. Саме це відомство розслідує злочини, скоєні на столичному Майдані в 2013-му і 2014-му роках, а також координує розслідування злочинів в регіонах, скоєні в період Революції Гідності.


zik.ua




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010