(044) 593-24-38

















Статут

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ  

1.1. Громадська організація "Поділля" (надалі – “Поділля”) - є самоврядною організацією, яка об’єднує на засадах добровільності та спільності інтересів громадян України та громадян інших держав, походження, навчання, трудова діяльність яких пов'язана з Поділлям і створена відповідно до законодавства України чи законодавства тієї держави на території якої вона зареєстрована, для задоволення і захисту їх спільних громадських, соціальних й інших інтересів, сприяння розвитку та процвітання Подільського регіону.

1.2. “ Поділля ” здійснює свою діяльність на території м. Києва відповідно до Конституції України, нормативно – правових актів України та цього Статуту.

1.3. Діяльність “ Поділля ” ґрунтується на таких засадах: - добровільності волевиявлення його членів при вступі та виході з “ Поділля ”; - рівноправності його членів; - самоврядування; - законності та гласності; - виборності керівних органів “ Поділля;” - вирішення основних питань діяльності “Поділля” на Загальних зборах його членів; - здійснення постійних зв'язків із органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями, установами та фізичними особами; - співпраці з уповноваженими державними органами, громадськими і самоврядними організаціями.

1.4. “ Поділля ” набуває прав юридичної особи з моменту його державної реєстрації відповідними органами України у порядку, визначеному чинним законодавством України. “ Поділля ” володіє майном, має самостійний баланс, валютний та інші рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою, штамп, символіку, бланки зі своїм найменуванням та інші реквізити, зразки яких затверджуються Радою “ Поділля ” або за її дорученням Правлінням.

1.5. “ Поділля ” використовує власну символіку, що затверджується Радою Поділля та підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством України.

1.6. Поділля відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном, на яке згідно з законодавством України може бути звернено стягнення.

1.7. Поділля вільне у виборі напрямів своєї статутної діяльності відповідно до Конституції України та чинного законодавства України.

1.8. Поділля, здійснюючи свою діяльність, взаємодіє з органами державної влади та місцевого самоврядування, громадськими організаціями згідно з цим Статутом. Втручання державних органів, органів місцевого самоврядування та службових осіб у діяльність Поділля, так само як і його втручання у діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування, службових осіб та у діяльність інших об'єднань громадян, не допускається, крім випадків, передбачених чинним законодавством України.

1.9. Назва Поділля: повне: українською мовою – "Поділля”; російською мовою – "Подолье"; скорочене: українською мовою - "Поділля"; російською мовою - " Подолье"...

 завантажити статут



Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010