(044) 593-24-38

















Пошкодження турбогенератора Хмельницької АЕС слідство кваліфікувало як диверсія

22.10.2019

Служба безпеки України почала розслідувати як диверсію пошкодження турбогенератора Хмельницької атомної електростанції.

Про це йдеться в матеріалах суду, передають Українські Новини.

Зазначено, що кримінальне провадження СБУ відкрито 30 серпня поточного року за ст. 113 (диверсія) Кримінального кодексу.

“…в 2019 році посадові особи Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та його структурних підрозділів при проведенні ремонту генератора турбогенератора енергоблоку № 1 відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» з метою ослаблення держави вчинили умисні дії, спрямовані на пошкодження об’єкта, що має важливе народногосподарське значення”, – сказано в тексті клопотання слідчого СБУ.

Так у липні 2018 року на підставі регламенту виконання ремонту комісія електроцеху ХАЕС сформувала попередній обсяг робіт, зокрема, зняття торцевих щитів генератора, виведення ротора, огляд в доступних місцях обмотки статора, дефектація вузлів і елементів, контрольні перевірки і випробування, заміна витратних матеріалів, складання і випробування генератора.

Проведення ремонтних робіт генератора здійснювалося працівниками “Атомремонтсервісу” у відповідності з технологічною документацією електрогенератора.

Акт приймання електрогенератора з ремонту підписаний 29 липня поточного року. З цього дня почалася підготовка електрогенератора до введення в експлуатацію.

14 серпня у відповідності з робочою програмою пускових випробувань блоку генератор-трансформатора почалося проведення передпускових операцій з виведення енергоблока № 1 ХАЕС.

В ході виконання робочої програми в 21:48 14 серпня сталося пошкодження турбогенератора.

Пошкодження відбулося в результаті міжфазного короткого замикання обмотки статора турбогенератора, а саме відбулося пошкодження елементів статора і ротора.

Інші складові частини турбогенератора пошкоджені не були, а тільки забруднені продуктами термічного пошкодження.

Також виявлено, що в напірному фторопластовом шлангу нижнього стрижня 41Н статора знаходиться сторонній предмет (тампон), який, можливо, став причиною того, що дистилят не потрапляв у водяну камеру стрижня і не забезпечив штатне його охолодження, що призвело до перегріву нижнього стрижня.

Тампон долучений до матеріалів кримінальної справи і визнаний речовим доказом.

У середині жовтня суд за клопотанням СБУ призначив судово-трасологическую експертизу, яка повинна встановити, як утворилося пошкодження генератора і як тампон потрапив в шланг при ремонті.

Як відомо, у серпні ХАЕС відстрочила підключення енергоблоку №1 до енергомережі на 3 місяці через пошкодження турбогенератора.

 

ngp-ua.info

 




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010