(044) 593-24-38

















Дивно, що ще не завалилося: що планують звести на місці колишнього хлібзаводу у центрі міста?

10.07.2019

Хмельницький хлібозавод, що розташувався на розі Староконстянтинівсього шосе та вулиці Шевченка, за роки своєї діяльності пережив чимало. Спершу це була потужна установа, яка досить продуктивно функціонувала, та згодом через фінансовий крах зупинила виробництво та нині нагадує ліпше розруху.

Ми навідалися на територію заводу, аби показати вам усе, так би мовити, із середини. Неозброєним оком видно – будівля у аварійному стані. Про це свідчить прогнута покрівля та метрові дерева у середині.  На місці ми зустріли робітників, котрі ретельно пакували розкидану цеглу. За їх словами, кілька днів тому тут обвалилась добудова, тому й прибирають наслідки.

Уже згодом наша екскурсія перервалась – чоловік, котрий раніше представлявся підрядником, попросив нас покинути територію.

Чоловік на кадрах – відомий у Хмельницькому забудовник. Його ім’я Андрій Шкодяк. Підприємцеві  у нашому місті належать декілька торгових центрів. Як з’ясувалось, земля, на якій і знаходиться приміщення хлібзаводу, теж його, а «попросили нас» звідти, мовляв, через аварійність будинку, адже усе сиплеться ледь не на голову.

На камеру чоловік коментувати усе відмовився, хоча поза нею зізнається, плани на цю територію у нього чималі. У майбутньому хоче збудувати на місці старого заводу приватний медичний центр –  принаймні, на перших двох поверхах. До слова, цегла, про яку говорилось раніше, збиралась, нібито, якраз для будівництва медзакладу.

Хмельничани із планами забудовника погоджуються частково. Одні кажуть, що місце потрібно було б модернізувати давно, інші ж хотіли б бачити тут музей.

А от як довго чекати містянам нової медичної  структури на старому місці, та чи чекати взагалі – невідомо. Нині ж Андрій Шкодяк оформлює усі документи, а хмельничанам залишається надіятись, що від благородних планів забудовник не відхреститься, та не зведе на ласому шматку черговий комерційний центр, як, до прикладу, сталося із сусідом хлібзаводу. Нагадаємо, у липні  2017 приміщення колишньої меблевої фабрики, де тоді працювало кілька офісів, згоріло вщент.  Точних причин загоряння не назвали й досі. Припускають, «замкнула» проводка.  Хоча за декілька днів до пожежі, яка знищила усе, невідомі намагалися будівлю підпалити.  Тож чи загорілося випадково – питання радше риторичне. Натомість, уже всього лиш за кілька місяців на місці згарища виднівся торговельний центр.


33tv.com.ua
 




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010