(044) 593-24-38

















У Хмельницькому на місці колишнього кінотеатру зведуть паркінг?

06.06.2019

Середмістя обласного центру. Вузькі вулички з одностороннім рухом.  У будні транспортом забиті узбіччя, тротуари та дворики старовинних будівель. На свята паркування у центральній частині міста стає взагалі практично неможливим. Особливо складно лишити автівку на прилеглих до пішохідної зони вулицях Володимирській, Соборній, Грушевського та Проскурівського підпілля.

    «Буває, треба кілька кіл зробити, щоб знайти місце для паркування, – розповідає хмельничанин Ігор. – А коли ще якісь масові гуляння на Проскурівській, то взагалі – хоч пішки йди. Ми якось паркувалися біля шостої школи на Свободи, а вже звідти на Проскурівську з дітьми йшли».

На одній з локацій середмістя – вулиці Проскурівського підпілля – невдовзі може з’явитися багаторівневий паркінг. Його планують звести на місці приміщення колишнього кінотеатру «Мир». Про це ще у лютому повідомив Хмельницький міський голова Олександр Симчишин. Наголосивши, що паркінг – один з варіантів модернізації.

Кінотеатр перестав функціонувати на початку 90-тих років. У тамтешній залі деякий час влаштовували дискотеки, згодом – облаштували меблевий салон. У холі з одного боку колись розташовувалася телерадіокомпанія «Контакт». З іншого – від 1992 року і донині діє монотеатр «Кут».

З приміщенням кінотеатру тривалий час існувала невизначеність. У комунальну власність міста воно повернулося після рішення Вищого господарського суду у 2013 році. До цього будівля від 1998 року була внесена до статутного фонду ТОВ «Муніципальна телерадіокомпанія «Контакт».

Намір будувати паркінг підтверджують у міському управлінні капітального будівництва. Його очільниця Тетяна Поліщук каже: за попереднім задумом споруда буде п’ятиповерховою. Наразі збирають пропозиції від проектних організацій, які раніше були дотичні до зведення таких об’єктів.

    «Оскільки споруда соціальна та слугуватиме  потребам міста, – пояснює Тетяна Поліщук, – ми її розглядаємо також і як об’єкт, що зможе себе співфінансувати та перекривати свої ж господарські потреби».

До розробки проекту перейдуть одразу ж після визначення з джерелами фінансування, оскільки в одному лише міському бюджеті коштів на такий об’єкт наразі нема.

Будівля колишнього кінотеатру у місті з’явилася на початку минулого століття, розповідає краєзнавець Ігор Байдак.  До 20-тих років там діяв ілюзіон «Оаза», де відбувалися виступи фокусників, акробатів, силачів та борців. За радянської влади залу націоналізували та створили там «Кіно ім. Леніна». Від 1945 до 1982 року у приміщенні розташовувалася обласна філармонія, а протягом наступних 10 років – кінотеатр «Мир».

Для Хмельницького притаманна ситуація, коли старовинна будівля довго стоїть занедбаною, а потім її зносять, щоб збудувати багатоповерхівку – вважає Ігор Байдак. Непокоїть краєзнавця і доля монотеатру «Кут». Наразі таких мистецьких закладів в Україні лише три: у Дніпрі, Харкові та у Хмельницькому.

Визначити, куди саме переїде монотеатр «Кут», посадовці поки не беруться. Один з варіантів розміщення для мистецького закладу – приміщення майбутнього паркінгу.

    «У побажаннях до проектантів ми передбачаємо місце для театру. До прикладу,  на верхніх поверхах, щоб була гарна панорама», – зазначає Тетяна Поліщук.

Водночас  у Хмельницькому є чимало  інших приміщень комунальної власності, де міг би розташуватися монотеатр. Серед таких чиновниця називає міський будинок культури і Палац творчості дітей та юнацтва.


podillyanews.com




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010