(044) 593-24-38

















Сміття зі Львова намагались “прилаштувати” у Славуті

26.05.2017

Нещодавно до Славутського полігону твердих відходів навідалися непрохані гості на легковику, щоб домовитися розвантажити сміття зі Львова.

Про це повідомляє прес-служба Славутського МВК.

За розвантаження 3-х фур львівських відходів охоронцю була запропонована чималенька сума.

Отримавши негативну відповідь (охоронець міського сміттєзвалища виявився порядною людиною), перевізники подалися шукати більш зговірливих «клієнтів».

Слід зауважити, що спроба домовитись з працівниками Славутського ЖКО про подібну оборудку не є першою, але комунальники знають вимоги чинного законодавства України та жодним чином не піддаються на провокації.

Нагадаємо, що нещодавно, протестуючи проти завозу львівського сміття до Старокостянтинова, тамтешні громадські активісти з деякими місцевими депутатами заблокували фури зі Львова.


ngp-ua.info




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010