(044) 593-24-38

















У Хмельницькому катастрофічно не вистачає водіїв тролейбусів

19.04.2019

У Хмельницькому щонайменше 20 тролейбусів щодня не виїжджають з депо, бо сісти за кермо немає кому. На комунальному підприємстві “Електротранс” зараз є 80 вакансій водіїв. Про це йдеться у сюжеті МТРК “Місто”.

Олег Гришко працює водієм тролейбуса майже 7 років. З майбутньою професією визначився ще у дитинстві.

“Я був маленьким і мені подобалося спостерігати, як тролейбуси їздять. Спонукала дитяча мрія обрати таку роботу. Але є нюанси, треба мати витримку”, – каже Олег Гришко.

Такі водії тут на вагу золота, бо в “Електротрансі” – дефіцит водіїв. Через це з понад 90 тролейбусів з депо виїжджають лише 74.

“Найбільш нарікання зараз громадський транспорт, але 24 тролейбуси щодня не виїжджає на маршрути. Так само й з автобусами, бо водіїв немає”, – розповідає міський голова Олександр Симчишин.

Через дефіцит водіїв максимальну кількість тролейбусів випускають на маршрути лише у пікові години. Зараз на “Електротрансі” працює 145 водіїв, але щодня хтось у відпустці, на лікарняному чи має вихідний. Щоби випускати 92 тролейбуси на маршрути щодня, підприємству треба взяти щонайменше ще 70 водіїв. Зараз там навчають 9 водіїв, які у травні, якщо не передумають, будуть працювати.

“У грудні ми взяли на навчання 14 курсантів, а на сьогодні залишилося 9 людей, решта залишили навчання, бо вони фізично і морально не можуть”, – пояснює  директор КП “Електротранс” Віктор Паламарчук.

Водіям підприємство пропонує 7,5 гривень заробітної плати. Це мінімум. Якщо працюють ще за сумісництвом, отримують понад 18 тисяч гривень, а ще повний соціальний пакет і житло.

“Нам надають земельні ділянки, видали 25 квартир. Зараз на підході ще з 20 квартир. Є турбота про людей”, – розповідає Віктор Паламарчук.

Як зауважує директор, масових звільнень на підприємстві немає, з початку року звільнилося тільки двоє кермувальників, але й охочих працювати за кермом немає.

 

podillyanews.com

 




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010