(044) 593-24-38

















Мільйони українців в неділю зустрічають найбільше з християнських свят – світле Воскресіння Христове!

Це величне свято дарує нам довгоочікувану надію на краще життя та впевненість у майбутньому, дарує спокій у серцях та живить душу.

Христове Воскресіння єднає нас вірою, надією та любов'ю. Надією на те, що життя буде змінюватися лише на краще. Вірою у свої сили. Любов’ю до людей та до всього, що нас оточує.

У цей благословенний день бажаю усім Вам, Вашим рідним та близьким душевної чистоти і гармонії, миру та затишку у Ваших домівках. Нехай у Великдень  до Вашої оселі завітають  здоров’я, любов, щастя та добробут.

Нехай Пасхальне Свято стане для кожного з нас початком нового життя – кращого і добрішого.

Хай божа матір Вас охороняє, А Дух Святий здоров'я посилає. Господь дарує Ангела з небес! – Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!

 

Анатолій Артемчук




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010