(044) 593-24-38

















У ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ ПРОСЯТЬ ПОВЕРНУТИ МІСТУ ІСТОРИЧНУ НАЗВУ

13.02.2017

Таку електронну петицію зареєстрували в Єдиній системі місцевих петицій .
"Мої мотиви в тому, що Проскурів мені більше подобається, але, якщо вам потрібна більш вагома причина, то можемо розіграти карту підписання невигідного договору з країною, яка і тоді була доволі агресивною, і зараз має статус агресора.

Ця причина не витримає критики, але вона краща за мої субєктивні вподобання, - пише хмельничанин Олександр Зорян. - Давайте повернемо давно втрачене ім'я. Переконаний , що Проскурів краще підходить нашому славному місту героїв! Доповнення з попередньої петиції поданої Михайловським Ярославом Анатолійовичем: 16 січня 1954 року сталася неоднозначна для нашого міста подія - керуючись радянським підходом до нашого минулого та фактично без згоди місцевих мешканців, Указом Президії Верховної Ради УРСР "на ознаменування історичної події - 300-річчя возз'єднання України з Росією і відзначаючи заслуги перед українським та російським народами видатного державного діяча і полководця Богдана Хмельницького" (див. фото) місто Проскурів було перейменовоне в Хмельницький. І це в той час, коли в Україні вже існувало та досі існує місто Переяслав-Хмельницький, назване на честь Богдана Хмельницького. Враховуючи трагічні події останніх років в нашій Державі та агресивну деструктивну роль, яку відіграє в них Росія, а також керуючись офіційними державними доктринами декомунізації та деколонізації, пропоную читачам цієї петиції підтримати пропозицію повернути місту Хмельницький історичну назву "Проскурів" шляхом онлайн-голосування. Первинні варіанти назви "Проскурів" - "Плоскирівці" та "Плоскирів" від самого початку не містили у собі ніякого політичного, конфесійного, етнічного та ідеологічного навантаження, а відображали лише ландшафтні особливості розташування історичного ядра міста між річками Плоска та Рів".
Наразі під петицією підписалося 69 осіб із 500 необхідних.


odtrk.km.ua




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010