(044) 593-24-38

















Яма на ямі або де ж ділися гроші на ремонт дороги?

08.02.2017

У Хмельницькій області посадовці розтратили майже півлимона гривень і так і не довели до кінця ремонт дороги. А ось на 2017 рік мали Уряд має виділити на облагородження автошляхів країни 14,2 млрд грн. Чи дійдуть вони до адресатів - поживемо, побачимо.

Більше півмільйона гривень мали б бути використані на ремонтування кількох вулиць одного з районних центрів Хмельниччини, але ремонт так до кінця і не довели. Працівники управління захисту економіки в Хмельницькій області за процесуального керівництва прокуратури викрили факт розтрати бюджетних коштів посадовцями однієї із об’єднаних територіальних громад. Поліціанти викрили у нечесності представників влади територіальних громад, які були розпорядниками бюджетних коштів. Службовці змовилися із керівництвом з обмеженою відповідальністю та восени минулого року підписали липові акти виконаних робіт щодо капітального ремонту трьох вулиць райцентру.
В актах було завищено об’єми та вартість виконаних робіт, які фактично не виконувались, в результаті чого було здійснено розтрату бюджетних коштів на суму понад 580 тисяч гривень.
Наразі відкрито кримінальне провадження за ч.5 ст.191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» Кримінального кодексу України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Триває слідство.
Разом з тим, в Україні продовжують сподіватися на чарівне перевтілення автошляхів. До прикладу, торік українські дороги мали б стати ще кращими, адже на їх ремонт було спрямовано 20 мільярдів гривень.
Таку цифру назвав міністр інфраструктури Андрій Пивоварський під час одного із засідання уряду. Гроші очікувалось знайти у державному та місцевому бюджетах, а також із надходжень з митниць.
У 2016 році український уряд планував відремонтувати та побудувати 1700 кілометрів доріг, прте що із цього вдалося зробити і скільки коштів таки дійшло до адресата та вклалося у кінцевий результат – наразі важко сказати.
А ось на 2017 рік мали виділити на облагородження автошляхів країни 14,2 млрд грн. Планується, що буде створено Дорожній фонд, а гроші будуть туди надходити з акцизів на будівництво доріг.
Окрім того, очікується залучення 27,2 млрд грн (1 млрд доларів) від міжнародних донорів – ці кошти теж підуть на дороги. Разом з тим, згідно даних дослідження “Моніторинг сприйняття прогресу реформ”, який TNS проводить спільно з Національною радою реформ, 56% українців вважають, що стан доріг у 2015 році покращився.


aktualno.km.ua




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010