(044) 593-24-38

















Дай п'ять: чому вартість проїзду у Хмельницькому хочуть підняти і чи поліпшиться якість перевезень

06.01.2017

У кількох містах України знову почались "тарифні каруселі".
Хмельницькі перевізники заявляють, що не вийдуть на маршрут якщо вартість проїзду не піднімуть.   Кажуть, возити за 3 в автобусах і за 3,50 в маршрутках - невигідно.

Чим обгрунтовані підвищення вони розповіли журналістам vsim,ua

Хмельницькі перевізники вимагають якнайшвидше підвищити вартість проїзду у міських маршрутках та автобусах до 5 гривень. Про це вони заявили журналічтпм vsim.ua вчора, 5 січня. Кажуть, що з чинними тарифами працювати невигідно, а через збільшення мінімалки до 3200 гривень та здорожчання пального їхні підприємства працюють у збиток.

Минулого року перевізники вимагали, аби проїзд у маршрутці коштував 4,50 гривень. Однак міська рада тоді вирішила затвердити тариф у 3,50 гривень. На сьогодні ж собівартість перевезення пасажирів коливається від 5 до 7 гривень.  Журналісти vsim.ua поспілкувались з хмельницькими перевізниками, аби ті пояснили, чому потрібне підвищення та від чого залежить вартість проїзду.

"Тариф має бути 5,30 гривень" Підприємство ТОВ «Рембуд-транс» обслуговує 21 маршрут. Щодня на лінію виїжджає близько 150 автомобілів. Ще 20 мають у резерві. На підприємстві працює 20 водіїв. Їздять вони на орендованих автомобілях. ТОВ «Рембуд-транс» також має договори про спільну діяльність з іншими приватними перевізниками, які надають 280 своїх водіїв. Таким чином, на кожен автомобіль – по 2 водія. Директор підприємства Петро Кузьмін, який, до речі, раніше був керівником управління транспорту і зв'язку, каже, що усі вони оформлені офіційно на мінімальну заробітну плату. - Ми вимушені просити збільшення тарифу, тому що по розрахунках ми виходимо зараз на 5,18 гривень. Тут ще не враховані витрати на соціальні маршрути. В нас таких три: автобуси № 3, 6 і 9. На них ми витрачаємо в середньому 105 тисяч гривень на місяць. Якщо враховувати це, то тариф має бути 5,30 гривень, - розповідає vsim.ua директор ТОВ «Рембуд-транс» Петро Кузьмін. -  Шини коштували 2600 гривень за одну, а зараз – 3200 гривень. Десь на 15% виросли ціни на паливо. Якщо взяти пальне низького класу, то виходить з ладу паливний насос. Ми беремо бензин класу «Євро-5». Зараз він вже коштує 23 гривні за літр. Мастила треба міняти щомісяця. Вони коштували 84 гривні за літр, тепер – 92 гривні

Комфортніше не стане  Якість пасажирських перевезень в Хмельницькому – багаторічна проблема. Жаліються в більшості на переобладнані Sprinter. Пасажири хочуть отримувати якісні послуги, за які платять гроші. Але власники транспортних фірм не можуть сказати, коли хмельничани пересядуть з переобладнаних бусів на пасажирські автобуси. Мікроавтобуси в основному переобладнують в Україні в пасажирський транспорт - з метою економії. Але і підняття тарифу в найближчій час точно не гарантує закупку нових машин. У «Рембуд-трансі» кажуть - знають про те, що треба поліпшувати якість надання послуг. Але при тарифі у 3,50 це зробити не можуть. Мовляв, сьогодні на підприємстві й так не вистачає автомобілів на маршрутах № 20, 34 і 42. Їх «закривають» резервними.

"В день треба 3000 на один автобус" ПП Мішин обслуговує у місті два автобусних маршрути - 21 і 22. Щодня на лінію виходить 15 автобусів. Ще є 6 резервних транспортних засобів. Власник маршрутів каже, що на підприємстві бракує водіїв. Зараз їх працює 28, а для роботи у дві зміни потрібно щонайменше 36. - Кожного дня один автобус заправляється на 120 літрів. По нинішній ціні це вийде близько 2400 гривень. 300 гривень в день йде на податки. Ще близько 300 гривень щодня йде на зарплату водія і кондуктора. Таким чином мені в день треба 3000 гривень на один автобус. Щоб бути по нулях і нічого собі не заробити, мені треба перевезти 1 000 пасажирів в день. А я таку кількість платних пасажирів не вожу, - розповідає заступник голови асоціації перевізників Хмельницького, власник маршрутів № 21 і 22 Олександр Мішин.

Можливий бойкот  З 1 січня перевізник не випускає свої автобуси на маршрути. Мовляв, через те, що у школах та університетах - канікули. Але якщо вартість проїзду не зросте, то не виключає, що і після 10 січня їх не буде. Мішин також підрахував собівартість проїзду. І виявляється, що вона більше , ніж у "Спрінтерах". Тариф в автобусах, за його словами, повинен бути не менше 6,70 гривень. - Держава проводить незрозумілу регуляторну політику. Щоб підняти тариф, потрібно провести громадські слухання. Це - цирк. Звичайно, що люди не захочуть підняття. Є економічні закони та об’єктивна реальність, від якої нікуди не дітись. Я розумію, що 6-7 гривень ніхто платити не буде і люди просто перестануть їздити. Було б добре вийти хоча б на 5 гривень, - каже Олександр Мішин.


vsim.ua




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010