(044) 593-24-38

















За руйнацію історії – 180 тисяч: суд зобов’язав забудовника паркінгу в дворі музшколи сплатити штраф

15.12.2016

Господарський суд Хмельницької області виніс рішення за позовом Хмельницької міської ради до ТОВ “Діамант” про стягнення на користь громади міста 182 400 гривень збитків внаслідок протиправного знищення об’єкта комунальної власності. Сума збитків була вказана відповідно висновку про вартість майна, затвердженого управлінням комунального майна Хмельницької міської ради № 42 від 20.04.2015 року.

У рішенні суду ідеться про приміщення музичної школи №1 у самісінькому центрі міста, яке, до того ж, було віднесене до пам’яток культурної спадщини. Влітку забудовник – ТОВ “Діамант”, який є власником готелю “Арєна”, що розташувався упритул до школи, розпочав будівництво двоповерхового паркінгу з офісами. Для цього у дворі музичної школи було повністю зруйноване нежитлове приміщення площею 57 кв.м, яке школа  здала в оренду тому ж таки ТОВ “Діамант” у квітні 2015 року на майже  три роки під склади. Протести громадськості та обласного управління культури проти руйнації пам’ятки архітектури, проти будівництва чергових “бізнесових забаганок” “вікно в вікно” до школи, в якій займаються діти, не дало жодного результату. Міська влада у цьому випадку виявилася бездіяльною і будівництво велося повним ходом, а наразі вже є завершеним.

“Усе, на що спромоглася влада – подати до суду забудовника, який ніби-то не мав права руйнувати об’єкт культурної спадщини. І це не дивлячись на те, що у містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки, які були видані управлінням архітектури та містобудування Хмельницької міської ради 27.05.2016 р., було чітко вказано – на реконструкцію орендованих складських приміщень під паркінг з надбудовою і прибудовою офісних та допоміжних приміщень по вул. Проскурівській, 18. Чи чиновники, видаючи містобудівні з таким формулюванням, не розуміли, що старе приміщення буде зруйновано, а на його місці виросте те, що там вже зараз є? Тож у громадських активістів залишається відкритим інше запитання – хто з представників міськради поніс покарання за руйнацію культурної спадщини нашого міста?”, – каже голова ГО “ЖАР” Альона Береза.


podilska.info




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010