(044) 593-24-38

















ТОННАМИ ТА МІЛЬЙОНАМИ НА ХМЕЛЬНИЧЧИНІ РОЗКРАДАЮТЬ ЛІС

24.11.2016

На Хмельниччині продовжують незаконно рубати ліс. Лише за три останні місяці правоохоронці відкрили півсотні кримінальних проваджень. Зазначають, у подільську екосистему занадилися як занадто заповзятливі підприємці, так і підприємливі чиновники. Цінні породи дерев знищують і сотками,  і цілими гектарами. Часто такі оборудки організовують комунальні лісогосподарські підприємства.
Рубають, вивозять і продають. У подільських лісах продовжують полювати на дорогу деревину.  Серед порід екстра-класу – граб, сосна та дуб. Приміром, кубічний метр дуба на ринку коштує від 3 до 15 тисяч гривень.

Олег СИНИШИН  - прокурор Хмельницької області
- Впродовж серпня – листопада правоохоронними органами розпочато 51 кримінальне провадження. А за рік 81. збитки становлять понад 9 мільйонів гривень.
Часто фігурантами таких кримінальних проваджень стають ті, хто мав би дбати за ліси. Це комунальні лісогосподАрські підприємства. Не лише Хмельниччини, а й усієї України. У своїх «оборудках» такі лісівники використовують підроблені документи.  Аферу на 35 мільйонів гривень нещодавно викрили у Білогірському районі.

Олег СИНИШИН  - прокурор Хмельницької області
- Фактично жодні фінансово-господарські операції між підприємством і суб’єктами господарювання не здійснювалось. Лісопродукція не відвантажувалась і кошти на рахунок кп не вносились. Наслідком зловживання службовим становищем стала легалізація незаконно зрубаної лісопродукції.
Із Хмельниччини так вже експортували 29 тисяч кубів лісу ,вартістю майже у 50 мільйонів гривень. І випадків роботи таких «чорних» дворорубів на Хмельниччини 18. Не обходиться у лісах і без тих, кому документи не потрібні. Головне – засоби і швидкість.

Павло ЗОЛОТИЙ – т.в.о. начальника обласного управління лісового та мисливського господарства
- Техніка зараз велика є, засоби пересування, зв’язку, орієнтації в лісі. Якщо є гроші, то це легко все зробити. А протидіяти важко.
Ласих до дорогої деревини ловлять чи не у кожному районі, кажуть в прокуратурі. Серед підозрюваних є й посадові особи. Дехто з них не просто незаконно рубає дерева, а й будує на їхньому місці цілі кемпінги. Теж без документів. Протидіяти таким лісорубам-підприємцям не легко. Зазвичай, їх вдається спіймати вже під час вивозу лісу. А от довести, що із сокирами були саме ці люди – складно.

Павло ЗОЛОТИЙ – т.в.о. начальника обласного управління лісового та мисливського господарства
- Ми, нацполіція ….не можемо його звинуватити. Треба відповідальність за перевезення. І так само за переробку
Допомогти спіймати «чорних» дроворубів на гарячому прокуратура просить місцевих жителів. Якщо вам відомі факти незаконної порубки лісу, одразу звертайтеся до правоохоронних органів.


odtrk.km.ua




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010