(044) 593-24-38

















Анатолій Гриценко: «Будемо брати участь у парламентських виборах»


Сьогодні лідер «Громадянської позиції», народний депутат України, екс-міністр оборони  Анатолій Гриценко має чимало планів, серед яких реформувати українську армію, створити нову політичну силу та змінити Конституцію. А ще, можливо, він піде на майбутні президентські вибори. Разом з тим, Анатолій Степанович наполягає, що ніколи не узалежнить себе від великого бізнесу, та попри непрості стосунки з Віктором Ющенком намагається дотримуватись нейтралітету у коментарях про нього. Про чвари у «Нашій Україні», можливих партнерів на парламентських виборах та майбутнє української армії, Анатолій Гриценко розповів «Об’єктивно» в ексклюзивному інтерв’ю.


Українське військо має безліч проблем, зокрема, економічного характеру. Чи можна, на Вашу думку, в таких умовах здійснювати реформу військової галузі?

– Нинішній рік є кризовим з точки зору економіки, а це негативно впливає на процеси реформування різних галузей, в тому числі й на Збройні сили. Очевидно, що треба вносити зміни до державної програми реформи Збройних сил, яка розрахована до 2012 року. Наш комітет рекомендував це зробити ще рік тому. Але, на жаль, поки що ця робота не проведена, зокрема, Міністерством оборони, під керівництвом Президента.

Тих коштів, які було виділено, поки що достатньо лише для підтримання життєдіяльності Збройних сил і обмежених заходів з бойової підготовки. Крім того, дуже важливо, щоби були виділені кошти на реалізацію крупних проектів по модернізації техніки і озброєння. Ці завдання є пріоритетними.

Безумовно, головне в цьому році зберегти людей, кадровий потенціал.  І в цьому плані, як то кажуть, нема зла без добра. Я з гіркотою говорю про це, тому що за інших умов при такому обмеженому фінансуванні ЗСУ покинули б найкращі. Але зараз, на фоні безробіття, і я хотів би на це сподіватися, люди втримаються у армії.

– Як бути з військовиками-контрактниками – зарплатня, критерії відбору, загальний стан здоров’я?

– Контрактники є різними і вони обіймають сотні різних посад. Це водії, автоматники, кулеметники, механіки-водії бойових машин, люди, які працюють персоналом на базах, на озброєнні. Тому єдиних вимог до кожної посади немає. Хіба що вимоги медичного, психологічного та іншого характеру. Такі вимоги є формалізованими і, відповідно, при навчанні у навчальних центрах людей перевіряють і готують належним чином. Що стосується загальних умов для впровадження системи служби за контрактом, то вони з наведених вище причин, також не найсприятливіші.

Це дуже делікатна тема, тому що не стільки важливо набрати контрактників, скільки важливо, щоби вони займалися плановою бойовою підготовкою і приходили на полігони. Щоби це їм було цікаво, щоби вони належним чином були вмотивовані і забезпечені, були фінансово, матеріально та соціально захищеними. Якщо цього не буде, то можна спрогнозувати, що у зв’язку з покращенням ситуації в економіці, вони, мабуть почнуть покидати армію. Оскільки це можуть бути люди, які на короткий період кризи знайшли собі «робоче місце» в армії.

Тому важливо, щоби була скоординована державна політика, спрямована на перехід на контрактну армію, а не лише заходи, які вживаються Міністерством оборони або Генштабом.

– Будь-які надзвичайні ситуації у армії, як це самогубство чи поранення, дуже болісно сприймається суспільством. Як би Ви охарактеризувати теперішню ситуацію у ЗСУ?

– Загалом, статистика поранень, загибелі чи самогубств у армії є значно нижчою, аніж загалом у суспільстві. Як це не дивно звучить, але армія є більш безпечним середовищем для життя, ніж наше суспільство. Як людина, яка прослужила в армії понад 25 років, як народний депутат, як  голова комітету і як екс-міністр, я прекрасно розумію, що будь-який випадок травматизму, поранення, не дай Боже, загибелі чи самогубства, має бути розслідуваний, виявлені причини і, відповідно, вжиті заходи для того, щоби це не траплялося. Кожен міністр оборони тримав такий випадок на особистому контролі.

– Чи плануєте Ви співпрацювати у політичному плані з громадським рухом Арсенія Яценюка «Фронт змін»?

– Коли цей громадський рух переросте в політичну силу, тоді будемо говорити. Зараз знаю, що Арсеній Яценюк оголосив про розгортання громадського руху «Фронт змін» так само, як і ми працюємо в форматі громадської організації «Громадянська позиція».

Ми лише починаємо цю роботу, реалізуємо перші проекти, і якщо будуть напрями, в яких наші дії співпадатимуть, ми будемо співпрацювати, так само як з іншими організаціями.

– Є інформація про те, що ваша організація успішно співпрацює з Блоком Віталія Кличка. Чи це насправді так?

– У нас добрі особисті відносити з Віталієм Кличком. Я поважаю його як мужню й сильну людину, яка для нашої держави зробила набагато більше, аніж наші державні інститути. Це людина, яка вміє тримати позицію.

Ми співпрацюємо в рамках громадської організації з багатьма прихильниками Віталія Кличка та членами його блоку. Зокрема, на установчому з’їзді «Громадянської позиції» членом ревізійної комісії нашої організації було обрано Олександра Григоровича, який паралельно очолює політвиконком Блоку Віталія Кличка. Ми зараз працюємо з прихильниками Блоку Кличка, вирішуючи на місцевому рівні важливі для киян питання.

– Існують очікування щодо проведення незабаром парламентських виборів. Чи підете Ви на них і чи встигнете сформувати політичну силу на базі «Громадянської позиції»?

– Я не був би таким категоричним, говорячи про те, що наступні парламентські вибори будуть незабаром. Такого рішення прийнято не було. А Конституцією нинішньому парламенту відведено ще 3,5 роки роботи.

Водночас, можу частково погодитися, що не виключаю того, що дострокові парламентські вибори будуть. Це буде залежно від того, яка складатиметься ситуація в нашій державі, в залежності від того, як пройдуть і закінчаться президентські вибори. А також ряду інших факторів. Врешті-решт, і від того, чи зможе парламент виконати свою вкрай важливу місію і внести критично необхідні зміни до Конституції України. Тому що працювати в рамках теперішньої неефективної системи влади неможливо, це вже зрозуміли усі.

Я запропонував проект конституційні зміни, який назвав «Конституцією порядку». Щиро вірю в те, що з точки зору 46 млн. громадян ця справа вартує прикладення зусиль. Але якщо нинішній парламент виявиться неспроможним діяти консолідовано і внести системні зміни до Конституції, щоби наша влада була ефективною, відповідальною І працювала для людей, тоді такий парламент треба розпустити. Бо в нього немає майбутнього.

Участь у парламентських виборах - це один із способів реалізувати те, за що виступають активісти «Громадянської позиції». Тому безумовно ми будемо брати участь у парламентських виборах, коли б вони не відбулися. І оскільки зараз ми не говоримо про партійний проект «Громадянської позиції», це громадська організація, то участь у парламентських виборах, якщо вони будуть найближчим часом, буде здійснювати згідно з чинним законодавством. Буде створений блок із кількох політичних партій і буде сформований список до кого увійдуть активісти «Громадянської позиції».

– Деталізуйте критерії вимог, за якими будете орієнтуватися при створенні осередків «Громадянської позиції» на місцях?

– Будемо об’єднувати людей, які є небайдужими до сьогоднішньої ситуації в країні. Але за вуха до організації нікого тягнути не будемо. Це має бути вибір і бажання людини, яку «дістало» те, що відбувається в країні, і яка хоче навести порядок.

Це має бути людина порядна, професійна, яка не просто говоритиме і переконуватиме, а яка зможе показати, що в неї за спиною є певний отриманий позитивний результат. Цих людей будемо об’єднувати. Розуміємо, що коли організація розростається до тисячі, десятка тисяч, а потім сотні тисяч людей, то це буде процес, в ході якого ми один одного перевірятимемо, пересвідчуватимемося в порядності і професійності. Але якщо хтось оступиться або здійснить дії несумісні з цими вимогами, то з цими людьми будемо прощатися. В Статуті нашої організації з моменту її заснування були передбачені механізми для прийняття рішень виходу з «Громадянської позиції».

– За які кошти буде фінансуватиметься організація?

– Ми орієнтуємо виконання наших проектів у регіонах на принципі самодостатності. У нас не передбачається централізованої системи фінансування. Люди, які обрані для вирішення завдань регіонального характеру у взаємодії з центральним офісом, спрямовані на власні ресурси. А тому шукатимуть приміщення, оргтехніку і відповідні кошти для реалізації проектів.

В нас немає олігархів, нема фінансування з-за кордону і не буде. Ми розраховуємо на власну ініціативу людей і на готовність виділяти, нехай обмежений, але ресурс, який допоможе нам у реалізації наших завдань.

– Чи будете висуватись на президентські вибори?

– А ви, як виборець, як вважаєте?

– Чим більше політиків буде висувати свою кандидатури, тим, напевно, буде краще для самого виборця…

– Якщо таку позицію поділятимуть мільйони, то я братиму участь і розраховуватиму на перемогу. Але треба пройти шлях. Адже паралельно на фоні розчарувань невдоволення людей піднімаються і крайні сили і створюються певні мильні бульбашки за рахунок «розкрутки» в ЗМІ.

Але людям потрібно пройти такий шлях для того, щоби усвідомити суть того, що пропонується, зрозуміти тих, що пропонують. І, головне, порадив би людям вірити не словам, а ділам. Тоді буде менше розчарувань.

– Ваша думка з приводу діючого Президента – правильність кроків, рейтинги, майбутнє?

– Я не бачу сенсу аналізувати допущені помилки, як і зроблені позитивні речі. Тому що жодної людини не можна оцінювати в чорно-білому форматі. Але той рівень підтримки, який був у Ющенка 2005 року, коли він «зашкалював» і давав можливість проводити будь-які рішення, вже не буде.

– Яким Вам бачиться майбутнє партії «Наша Україна», адже бачимо чимало фінансових і політичних непорозумінь всередині цієї політичної сили?

– Я людина безпартійна і не є членом «Народного Союзу Наша Україна». Тому можу говорити лише про певні відчуття, які склалися від спілкування з колегами по фракції.

З сумом можу констатувати – було зроблено все, щоби цю партію розвалити Переважно, з суб’єктивних причин, які відомі тільки членам НСНУ. Ця політична сила пройшла дуже складний період, починаючи з 2001-2002 року. Вдалося об’єднати у єдину команду дуже багатьох розумних людей, професіоналів з високим ступенем інтелектуального розвитку. Але внаслідок чвар, нескоординованих дій цю партію фактично розвалили. І я не бачу яскравого майбутнього «Нашої України».

Розмовляв Володимир Перегінець


Джерело публікації: Об’єктивно



Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010