(044) 593-24-38

















02.04.2018 - У Пенсійному фонді розповіли, як перерахують пенсії

З 1 квітня в Україні для працюючих пенсіонерів зміниться перерахунок пенсій.

Як повідомили у прес-службі ПФУ, відтепер звернення особи для перерахунку не потрібне, він здійснюватиметься автоматично.

При нарахуваннях враховуватимуть кожні два роки офіційної переробки.

Окрім того, у квітні пенсіонери силових відомств отримають підвищені пенсії, але з врахуванням збільшених сум за січень-березень.

Як наголосив міністр соціальної політики Андрій Рева, у середньому пенсія військовослужбовців підвищиться на 1500 грн.

Надбавку отримають 536 тис осіб з близько 600 тис пенсіонерів-силовиків в країні. Решта вийшли на пенсію 3 роки назад  і менше, тому їм перерахунок проводитися не буде.


pravda.com.ua




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010