(044) 593-24-38

















12.03.2018 - НАТО ВИЗНАЛО ЗА УКРАЇНОЮ СТАТУС КРАЇНИ-АСПІРАНТА

Північноатлантичний альянс визнає прагнення України до набуття повноцінного членства в цій організації.

Про це повідомляє офіційний сайт альянсу в розділі, присвяченому розширенню НАТО.

"На даний момент чотири країни-партнера задекларували своє прагнення (aspirations) до членства в НАТО: Боснія і Герцеговина, Грузія, колишня югославська республіка Македонія, а також Україна", - йдеться у цьому повідомленні.

Також на цій сторінці міститься пояснення про статус "країни-аспіранта" (Aspirant country), під який відтепер підпадає Україна. "Країни, які задекларували інтерес у приєднанні до Альянсу, спершу отримують запрошення долучитися до Інтенсифікованого діалогу з НАТО щодо їх прагнення до членства та пов’язаних із цим реформ", - йдеться у поясненні.

Зауважимо, досі в Альянсі відмовлялися офіційно визнати прагнення України до набуття членства в НАТО. До вчорашнього дня на сайті НАТО стверджувалося, що Україна "не має формальних прагнень до членства". Після загострення українсько-угорських відносин зміни цього статусу стало ще складніше добитися (детальніше в статті "Як угорська блокада підриває відносини України з НАТО").

За інформацією ЄП, це питання піднімалося також на переговорах президента Порошенка та генсека Столтенберга в лютому. Тоді ж Альянсі віднайшли офіційні пояснення того, чому альянс не надає Україні новий статус.

Однак пізно ввечері в п’ятницю офіційний сайт альянсу оновив сторінку "розширення", додавши Україну до переліку "країн-аспірантів".

Також був оновлений розділ сайту, присвячений Україні. В нього "заднім числом" додали блок про рішення Верховної ради від 8 червня щодо членства в НАТО як стратегічної мети України. Досі цей блок був відсутній на сайті Альянсу.

Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе пояснила, що в п’ятницю відбулися її переговори з цього приводу із заступником Генсека НАТО Роуз Геттемюллер. За підсумками цих переговорів в Альянсі погодилися визнати рішення України.

"Від визнання амбіцій - до членства довгий шлях (що складається із) насамперед внутрішньої роботи, але ми можемо його успішно пройти, якщо будемо цілеспрямовано змінювати країну у відповідності до демократичних, соціальних, економічних, політичних і, звичайно, військових принципів та підходів НАТО", - зауважила віце-прем’єр.


Європейська правда




Президент громадської організації "Поділля"
Артемчук Анатолій Володимирович

ГО “Українська ініціатива„


Поділля – це край, що охоплює частину Центральної та Західної України. Він розташований між річками Дністром, Золотою Липою, верхів’ями Горині, Случі й Росі та Кодимою. Більшість його території займають Волино-Подільська та Придніпровська височини. Тут живе близько десятої частини мешканців нашої держави.

Україна – велика держава, частиною якої є і наш край – Поділля. Це край хліборобів і ремісників, козаків і завзятих воїнів, художників і поетів, кобзарів і вчених. Він був відомий світові з сивої давнини. У часи могутнього Галицько-Волинського князівства його знали під назвою Пониззя, а згодом, з ХІV століття, край набув назви Поділля. Тут народилися Мелетій Смотрицький та Іван Пулюй, звідси пролягли у світ шляхи Соломії Крушельницької і Миколи Леонтовича, Ярослава Івашкевича і Василя Стуса. Тут любили й страждали, ходили за плугом і боронили рідний край наші прадіди. Це – земля наших батьків. Дорожимо нею!
Письменник ХVІ ст.

Про природу Поділля
В опису України, зробленому на початку ХVІ ст. польським письменником Матвієм із Мехова, Поділля називається «родючою країною, досить багатою хлібом і медом». Її грунти відзначалися надзвичайною щедрістю. «Хоча там лише грубо обробляють землю, орють мало й неглибоко, а сіють зверху, пшениця сама росте там три роки підряд тільки тому, що при збиранні хліба під час жнив певну кількість зерен залишають розсипаними по землі, щоб вони зійшли наступного року без оранки й обробітку поля. Трава на пасовищах швидко обплутує і ховає плуг, забутий у трав’янистих місцях. Бджолині рої там кладуть мед не лише в довбанках і дуплах дерев, але й на берегах річок та на землі.

 

 

 

Зроблено у QWERT-media © 2008-2010